Рік Св. Йосафата - 2015

Рік богопосвяченого життя

Помʼяник Провінції

Управа Провінції

Монастирі Провінції

Історія ЧСВВ

Рік Св. Василія Великого

Випадкове фото з галереї


Відпуст у Малоберезнянському монастирі-41
Зіслання Святого Духа ...
Відпуст у Малоберезнян...

Нам подобається...

Книжкові видання

Адреса Осідку Провінції

Подивитися на Яндекс.Картах

с. Малий Березний

вул. Центральна, 156

Великоберезнянський р-н.

Закарпатська обл. 89040, УКРАЇНА

Тел. (03135) 31-414

Тел./факс: (03135) 31-413

Ел. пошта: osbm.s.n@i.ua

 

Опитування

Чи подобається Вам сайт?
 

Вхід



Останні коментарі

Поділитися посиланням!

FacebookRSS Feed
Головна ІСТОРІЯ Історія Чину Історія Василіянського Чину Святого Йосафата - ВАСИЛІЯНИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
Історія Василіянського Чину Святого Йосафата - ВАСИЛІЯНИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ PDF Друк e-mail
ІСТОРІЯ - Історія Чину
П'ятниця, 28 березня 2014, 11:17
Головна статті
Історія Василіянського Чину Святого Йосафата
СВ. ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ
ПРАВИЛА СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО ДЛЯ МОНАХІВ
МОНАШЕ ЖИТТЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ
СВЯТИЙ ЙОСАФАТ КУНЦЕВИЧ
ЙОСИФ ВЕЛЯМИН РУТСЬКИЙ
ОБʼЄДНАННЯ ПЕРШИХ ВАСИЛІЯНСЬКИХ МОНАСТИРІВ
ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛІЯН У XVII-XVIII ст.
ВАСИЛІЯНИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
СТАТИСТИКА ВАСИЛІЯН І ЇХНІХ МОНАСТИРІВ В РОКАХ 1801-1826
ХОЛМСЬКА ПРОВІНЦІЯ РІЗДВА МАТЕРІ БОЖОЇ
ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН У АВСТРІЇ
ДОБРОМИЛЬСЬКА РЕФОРМА
ПОДІЛ ЧИНУ НА ПРОВІНЦІЇ І ВІЦЕПРОВІНЦІЇ
ГЕНЕРАЛЬНА КУРІЯ ЧСВВ В РИМІ
ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
СУЧАСНИЙ СТАН ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВ. ЙОСАФАТА
СТАТУТ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВЯТОГО ЙОСАФАТА
Всі сторінки

ВАСИЛІЯНИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

Крім монастирів Білоруської Провінції, які вже 1772 року опинилися у Російській імперії, всі інші монастирі Литовської та Руської Провінцій аж до 1793 року, залишалися в межах Литовсько-Польської держави і могли вільно розвивати свою діяльність. Тільки монастирі Руської Провінції, зокрема на Київщині та Поділлі, були виставлені на сильні російсько-православні утиски й переслідування, ще з часів Коліївщини, 1768 року. Відтоді їхній розвиток і діяльність там були дуже обмежені, деякі монастирі знищено і 16 Василіян, навіть потерпіли мученицьку смерть за Зʼєднання.


Василіянський монастир в Пінську


Доля Василіян за Катерини ІІ (1793-1796)

У 1795 році, майже вся Київська Митрополія опинилася в Російській імперії, тільки Галичина та частина Холмщини залишилися в Австрії. Для Зʼєднаної Київської митрополії настали дуже тяжкі часи, адже зруйнувавши Польсько-литовську державу, Росія одразу ж взялася до здійснення своїх імперіалістичних намірів й на церковному полі.

6 вересня 1795 року, Катерина ІІ скасувала Зʼєднану Київську митрополію і всі 4 єпархії, крім однієї Полоцької. Від цього почалася перша ліквідація Унії.

В тому ж часі зроблено усі потрібні заходи, щоб негайно послабити діяльність Василіянського Чину та приготувати його остаточну ліквідацію.

Вже у 1793 році царська влада заборонила Василіянам давати місії для народу, а 6 вересня 1795 р. скасовано всю монашу владу, натомість монастирі і ченців віддано під юрисдикцію Полоцького архієпископа І. Лісовського.

В тому ж часі багатьох Василіян російська влада увʼязнила до Житомирської тюрми.

Василіяни під час царювання Павла І (1796-1800)

Катерині ІІ не вдалося здійснити задуманий план повного знищення Унії і Василіянського Чину. Після її смерті (17.09.1796), за обох її наступників, настали деякі полегшення для Зʼєдиненої Церкви і також для Василіянського Чину.

На початку 1797 року, цар Павло І видав маніфест про свободу віри і відновив у Київській митрополії 2 єпархії: Берестейську і Луцьку.

Декретом від 11 грудня 1800 р., всі Чини, між якими й Василіянський Чин, були цілковито звільнені з-під влади єпископів, хоч незмінними залишалися дві основні засади: 1. Найвища влада знаходиться в руках імператора, який має її від Бога; 2. Ніхто з-за кордону не сміє виконувати будь-якого уряду на теренах Російської імперії.

Упередження Александра І (1801-1825) до Василіян

Новий імператор Александр І, в основному намагався продовжувати політику свого батька, також і на церковному полі. За панування Павла І, Василіяни знову скріпилися й далі продовжували свою працю серед невеликих залишків зʼєднаних вірних, яких не встигло поглинути російське православʼя.

Однак Александр І був вже менше ліберальний до Василіянського Чину. Вже 25 листопада 1801 року появився перший царський указ, який у великій мірі вкоротив ті права, які всім Чинам надав Павло І попереднього року. Згідно з цим декретом, всі монастирі стали знову залежні від місцевих єпископів.


Жировичі, 1865 р.



 
@Mail.ru