Рік Св. Йосафата - 2015

Рік богопосвяченого життя

Помʼяник Провінції

Управа Провінції

Монастирі Провінції

Історія ЧСВВ

Рік Св. Василія Великого

Випадкове фото з галереї


6-7 січня 2013 р. Б. Різдво Христове у Василіянському Монастирі св. Миколая в Малому Березному-23
Різдво Христове 2013...
6-7 січня 2013 р. Б. Р...

Нам подобається...

Книжкові видання

Адреса Осідку Провінції

Подивитися на Яндекс.Картах

с. Малий Березний

вул. Центральна, 156

Великоберезнянський р-н.

Закарпатська обл. 89040, УКРАЇНА

Тел. (03135) 31-414

Тел./факс: (03135) 31-413

Ел. пошта: osbm.s.n@i.ua

 

Опитування

Чи подобається Вам сайт?
 

Вхід



Останні коментарі

Поділитися посиланням!

FacebookRSS Feed
Головна ІСТОРІЯ Історія Чину Історія Василіянського Чину Святого Йосафата - ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
Історія Василіянського Чину Святого Йосафата - ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ PDF Друк e-mail
ІСТОРІЯ - Історія Чину
П'ятниця, 28 березня 2014, 11:17
Головна статті
Історія Василіянського Чину Святого Йосафата
СВ. ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ
ПРАВИЛА СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО ДЛЯ МОНАХІВ
МОНАШЕ ЖИТТЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ
СВЯТИЙ ЙОСАФАТ КУНЦЕВИЧ
ЙОСИФ ВЕЛЯМИН РУТСЬКИЙ
ОБʼЄДНАННЯ ПЕРШИХ ВАСИЛІЯНСЬКИХ МОНАСТИРІВ
ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛІЯН У XVII-XVIII ст.
ВАСИЛІЯНИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
СТАТИСТИКА ВАСИЛІЯН І ЇХНІХ МОНАСТИРІВ В РОКАХ 1801-1826
ХОЛМСЬКА ПРОВІНЦІЯ РІЗДВА МАТЕРІ БОЖОЇ
ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН У АВСТРІЇ
ДОБРОМИЛЬСЬКА РЕФОРМА
ПОДІЛ ЧИНУ НА ПРОВІНЦІЇ І ВІЦЕПРОВІНЦІЇ
ГЕНЕРАЛЬНА КУРІЯ ЧСВВ В РИМІ
ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
СУЧАСНИЙ СТАН ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВ. ЙОСАФАТА
СТАТУТ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВЯТОГО ЙОСАФАТА
Всі сторінки

ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ

В 1944 році, Радянська Армія зайняла Східну Галичину та Закарпаття, а невдовзі і всі прилеглі території, де мешкали українці.

Спочатку радянська влада не приділяла уваги питанням атеїзації цих теренів, однак вже в квітні 1945 р., Й. Сталін затвердив план, котрий закладав план ліквідації Греко-Католицької Церкви та посилення православних структур в Радянській Україні.

11 квітня 1945 р. було арештовано Архієпископа Йосифа Сліпого, а в березні 1946 року, у Львові відбувся «псевдособор», на якому ієрархи анулювали Берестейську Унію та проголосили ліквідацію Греко-Католицької Церкви.



Разом з цим, були ліквідовані усі Василіянські монастирі Галицької Провінції.

28 серпня 1949 р., було проголошено скасування Ужгородської Унії (1646 р.) та воззʼєднання Греко-Католицької Церкви Закарпаття з Російською Православною Церквою. Перед тим, 1 листопада 1947 р., єпископ Мукачівської Греко-Католицької Єпархії владика Теодор Ромжа, за категоричну відмову перейти на православʼя, був жорстоко вбитий.

Скасувавши Ужгородську Унію, Радянська влада ліквідувала усі Василіянські монастирі Провінції Св. Миколая на Закарпатті.

Ліквідація Василіянських монастирів разом з Греко-Католицькою Церквою, відбулася також у Словаччині, Румунії та Польщі.

Разом з єпископами та священиками Греко-Католицької Церкви, Василіяни були увʼязнені в радянських таборах, катовані і замучені в тюрмах НКВД, а ті, хто уникнув арешту, існували і діяли в підпіллі.

 

Василіянин на засланні (о. Діонісій Дребітко ЧСВВ). Новосибірськ, 1955 р.


Легалізація УГКЦ, а з нею й Василіянського Чину, сталася у 1989 р. З цього часу почали відчинятися і відновлюватись Василіянські монастирі, більшість з яких були зруйновані, або понищені.

Галицька Провінція почала стрімко відновлюватися, і в 1992 р. нараховувала вже 59 священиків, у тому числі й два єпископи, 36 братів-помічників та 70 новиків. Разом – 178 осіб.

В Закарпатській Провінції Св. Миколая, із 47 ченців у 1947 р., після виходу з підпілля залишилося тільки 7 осіб і вдалося повернути монастирі в Бороняві, Імстичеві та Малому Березному. В 1992 р., Закарпатська Провінція була приєднана до Галицької, поки в ній не збільшиться число ченців та монастирів.

 

Фото та відбиток пальця з кримінальної справи Василіянина


Провінція Свв. Кирила і Методія в Чехословаччині у 1950 р. мала три монастирі (Пряшів, Требішов і Красний Брід) та резиденцію в Празі. Усіх ченців тоді було 28. У 1991 р., ця Провінція налічувала 20 ченців.

Мадярська Провінція Св. Стефана у 1950 р. мала два монастирі (Маріаповч і Гайдудорог) та одну резиденцію в Кішпеті, й нараховувала 33 ченців.

Румунська Провінція Свв. Апостолів Петра і Павла у 1948 р. налічувала 5 монастирів (Біксад, Мойсей, Нікула, Обрежа й Клуж) та дві резиденції (Турда і Констанца). Усіх ченців в Провінції було тоді 73. У 1991 році ця Провінція мала 66 ченців і не відзискала тоді ще жодного монастиря, забраного православними чи ліквідованого урядом.

Делегатура в Польщі 12 листопада 1983 р., стала Місто-Провінцією Покрови Пресвятої Богородиці.



 
@Mail.ru