Рік Св. Йосафата - 2015

Рік богопосвяченого життя

Помʼяник Провінції

Управа Провінції

Монастирі Провінції

Історія ЧСВВ

Рік Св. Василія Великого

Випадкове фото з галереї


Різдво Христове-22
Навечірʼя Різдва Христ...
Різдво Христове-22...

Нам подобається...

Книжкові видання

Адреса Осідку Провінції

Подивитися на Яндекс.Картах

с. Малий Березний

вул. Центральна, 156

Великоберезнянський р-н.

Закарпатська обл. 89040, УКРАЇНА

Тел. (03135) 31-414

Тел./факс: (03135) 31-413

Ел. пошта: osbm.s.n@i.ua

 

Опитування

Чи подобається Вам сайт?
 

Вхід



Останні коментарі

Поділитися посиланням!

FacebookRSS Feed
Головна ІСТОРІЯ Історія Чину Історія Василіянського Чину Святого Йосафата - ГЕНЕРАЛЬНА КУРІЯ ЧСВВ В РИМІ
Історія Василіянського Чину Святого Йосафата - ГЕНЕРАЛЬНА КУРІЯ ЧСВВ В РИМІ PDF Друк e-mail
ІСТОРІЯ - Історія Чину
П'ятниця, 28 березня 2014, 11:17
Головна статті
Історія Василіянського Чину Святого Йосафата
СВ. ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ
ПРАВИЛА СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО ДЛЯ МОНАХІВ
МОНАШЕ ЖИТТЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ
СВЯТИЙ ЙОСАФАТ КУНЦЕВИЧ
ЙОСИФ ВЕЛЯМИН РУТСЬКИЙ
ОБʼЄДНАННЯ ПЕРШИХ ВАСИЛІЯНСЬКИХ МОНАСТИРІВ
ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛІЯН У XVII-XVIII ст.
ВАСИЛІЯНИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
СТАТИСТИКА ВАСИЛІЯН І ЇХНІХ МОНАСТИРІВ В РОКАХ 1801-1826
ХОЛМСЬКА ПРОВІНЦІЯ РІЗДВА МАТЕРІ БОЖОЇ
ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН У АВСТРІЇ
ДОБРОМИЛЬСЬКА РЕФОРМА
ПОДІЛ ЧИНУ НА ПРОВІНЦІЇ І ВІЦЕПРОВІНЦІЇ
ГЕНЕРАЛЬНА КУРІЯ ЧСВВ В РИМІ
ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
СУЧАСНИЙ СТАН ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВ. ЙОСАФАТА
СТАТУТ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВЯТОГО ЙОСАФАТА
Всі сторінки

ГЕНЕРАЛЬНА КУРІЯ ЧСВВ В РИМІ

12 травня 1932 р., Священна Конгрегація для Східних Церков перенесла Головну Управу Василіянського Чину Св. Йосафата до Риму, створюючи для неї Осідок при церкві Свв. Сергія і Вакха. Того ж таки дня, Генеральна Курія, разом з василіянськими студентами поселилась у тому місці, де впродовж XVII-XIX ст. перебував Василіянський Прокуратор (відпоручник до Апостольського Престолу), допильновуючи справи Василіянського Чину й Київської митрополії.

 


Ще Жовківська Василіянська Капітула в 1926 р. схвалила прохання до Апостольського Престолу, щоб Чин мав право обирати Архимандрита, якого осідок був би в Римі, де можна було б відкрити й студійний дім для василіянських філософів й богословів. Апостольський Престол дав дозвіл на вибір Архимандрита, на перенесення Головної Управи Чину до Риму з заснуванням дому студій, але «поки це станеться, один з консульторів, як представник Курії, замешкає в Римі з правами Прокуратора Чину; він зробить усе потрібне, щоб уможливити й пришвидшити перенесення цілої Курії, зосібна ж подбає про приміщення для неї».

2 березня 1929 р., Василіянський Протоігумен о. А. Калиш звернувся до Святішого Отця, щоб Генеральну Управу Чину розмістити при церкві Свв. Сергія і Вакха, а дім василіянських студій – у прилеглому домі «Руської Колегії».

Від червня до початку листопада 1931 р., тимчасовим осідком новообраного Архимандрита о. Д. Ткачука, був Львівський монастир, а від 7 листопада до 12 травня 1932 р. – літня вілла Української Папської Колегії в Кастельгандольфо.

Щойно 12 травня 1932 р., Головна Управа, разом із шістьма студентами й двома братами-помічниками, замешкали в своєму Осідку при церкві Свв. Сергія і Вакха.

Від 1953 р., Генеральна Управа Чину почала думати про новий Осідок, зокрема про вигідніший дім для студентів. З цією метою в 1954 р. було набуто три гектари землі в околиці Базиліки Св. Павла і виготовлено план будівництва нової василіянської обителі, що мала там постати.

 


Однак в квітні 1960 р., Василіянському Чину вдалося придбати колишній монастир Отців Трапістів на Авентинському пагорбі, і після внутрішніх перебудов та достосування церкви до українського обряду, Генеральну Курію й студійний дім перенесено на Авентин, дня 9 липня 1960 р.

Урочисте посвячення нової обителі відбулось у празник Св. Йосафата, 12 листопада 1960 р.



 
@Mail.ru