Рік Св. Йосафата - 2015

Рік богопосвяченого життя

Помʼяник Провінції

Управа Провінції

Монастирі Провінції

Історія ЧСВВ

Рік Св. Василія Великого

Випадкове фото з галереї


Відпуст у Малоберезнянському монастирі-46
Зіслання Святого Духа ...
Відпуст у Малоберезнян...

Нам подобається...

Книжкові видання

Адреса Осідку Провінції

Подивитися на Яндекс.Картах

с. Малий Березний

вул. Центральна, 156

Великоберезнянський р-н.

Закарпатська обл. 89040, УКРАЇНА

Тел. (03135) 31-414

Тел./факс: (03135) 31-413

Ел. пошта: osbm.s.n@i.ua

 

Опитування

Чи подобається Вам сайт?
 

Вхід



Останні коментарі

Поділитися посиланням!

FacebookRSS Feed
Головна ІСТОРІЯ Історія Чину Історія Василіянського Чину Святого Йосафата - ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН У АВСТРІЇ
Історія Василіянського Чину Святого Йосафата - ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН У АВСТРІЇ PDF Друк e-mail
ІСТОРІЯ - Історія Чину
П'ятниця, 28 березня 2014, 11:17
Головна статті
Історія Василіянського Чину Святого Йосафата
СВ. ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ
ПРАВИЛА СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО ДЛЯ МОНАХІВ
МОНАШЕ ЖИТТЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ
СВЯТИЙ ЙОСАФАТ КУНЦЕВИЧ
ЙОСИФ ВЕЛЯМИН РУТСЬКИЙ
ОБʼЄДНАННЯ ПЕРШИХ ВАСИЛІЯНСЬКИХ МОНАСТИРІВ
ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛІЯН У XVII-XVIII ст.
ВАСИЛІЯНИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
СТАТИСТИКА ВАСИЛІЯН І ЇХНІХ МОНАСТИРІВ В РОКАХ 1801-1826
ХОЛМСЬКА ПРОВІНЦІЯ РІЗДВА МАТЕРІ БОЖОЇ
ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН У АВСТРІЇ
ДОБРОМИЛЬСЬКА РЕФОРМА
ПОДІЛ ЧИНУ НА ПРОВІНЦІЇ І ВІЦЕПРОВІНЦІЇ
ГЕНЕРАЛЬНА КУРІЯ ЧСВВ В РИМІ
ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
СУЧАСНИЙ СТАН ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВ. ЙОСАФАТА
СТАТУТ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВЯТОГО ЙОСАФАТА
Всі сторінки

ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН У АВСТРІЇ

Василіянський монастир в Торокані


1772 р., після поділу Польщі, до Австрії припали Галичина та Холмщина, а в них – понад 50 Василіянських монастирів і 329 ченців.

Перші роки, за життя М. Терези, до 1780 р., Василіяни мали в Австрії свободу діяльності і розвитку.

В 1780 році, в Торокані було скликано Генеральну Капітулу, в якій взяли участь не лише Василіяни з Австрії, але й з Росії. Саме на цій Капітулі було здійснено територіальний поділ Чину з двох до цього часу існуючих Провінцій (Литовська Провінція Пресвятої Трійці і Руська Провінція Покрова Пресвятої Богородиці) на 4 Василіянські Провінції:

Білоруську Провінцію Святого Миколая – для монастирів на території Росії.

Литовську Провінцію Пресвятої Трійці – для монастирів в Литовському князівстві.

Польську Провінцію Покрова Матері Божої – для монастирів у Польщі.

Галицьку Провінцію Найсвятішого Спасителя – для монастирів у Австрії.

Після третього поділу Польщі, в 1795 р., Білоруська, Литовська і Польська Провінції опинилися під Росією, а Галицька опинилася в Австрії.

Повстання Галицької Провінції на Тороканскій Капітулі у 1780 р., випало на той самий рік, в якому у Австрії прийняв повну владу цісар Йосиф ІІ (1780-1790). Цісар Йосиф ІІ впроваджував пагубні церковні реформи, які завдавали великої шкоди також монашим Чинам.

Декретом з 1782 р., заборонено всім Чинам будь-які звʼязки з Вищими Настоятелями, якщо вони перебували поза кордонами Австрії. Таким чином, Василіяни тут опинилися в повній ізоляції і вже не могли брати участі в наступних Капітулах, які відбувалися в Жидичині (1788) і в Тороканях (1802).

Менші монастирі на території Австрії зносилися або прилучалися до більших. Ігуменами не можна було обирати ченців із-за кордону. Закрито всі монастирські школи. Протоігуменів, яких обирали на Капітулах, мали потверджувати єпископи й австрійський уряд. Однак ці Протоігумени не могли вже проводити візитацію по своїх монастирях.

За цісаря Франца ІІ (1792-1806) було відкликано багато попередніх декретів і Чинам привернено їхні права, навіть наказувалося повернутися до своїх давніх Конституцій, але воднораз єпископам віддано над монастирями ту владу, яку мали над ними головні Настоятелі.

Кращі часи для Церкви і монастирів настали в Австро-Угорщині із виходом на трон молодого Франца-Йосифа і тому за вказівками Папи Пія ІХ (25.01.1848), всі Чини самі почали думати про кращу внутрішню реорганізацію.

У 1852 р., за дорученням Папи Пія ІХ, під проводом Празького кардинала Шварценберга, мала відбутися візитація усіх монастирів в Австрії. Від його імені, у 1858 році, таку візитацію Василіянських монастирів провів Пряшівський єпископ Й. Гаганець в товаристві о. Духновича та о. В. Ладомирського.

На 11-12 серпня того року, він скликав до Добромиля Провінційну капітулу, на якій було ухвалено нові Правила, які візитатор уклав на основі тих Конституцій, які він протягом двох попередніх років укладав для Закарпатських монастирів.

Однак візитація єпископа не принесла віднови монашого життя, тому що реформи цісаря Йосифа ІІ привели Василіянські монастирі на території Австрії до повного занепаду.



 
@Mail.ru