Рік Св. Йосафата - 2015

Рік богопосвяченого життя

Помʼяник Провінції

Управа Провінції

Монастирі Провінції

Історія ЧСВВ

Рік Св. Василія Великого

Випадкове фото з галереї


Квітна Неділя у Малоберезнянському монастирі-12
Квітна Неділя 2014 р....
Квітна Неділя у Малобе...

Нам подобається...

Книжкові видання

Адреса Осідку Провінції

Подивитися на Яндекс.Картах

с. Малий Березний

вул. Центральна, 156

Великоберезнянський р-н.

Закарпатська обл. 89040, УКРАЇНА

Тел. (03135) 31-414

Тел./факс: (03135) 31-413

Ел. пошта: osbm.s.n@i.ua

 

Опитування

Чи подобається Вам сайт?
 

Вхід



Останні коментарі

Поділитися посиланням!

FacebookRSS Feed
Головна ІСТОРІЯ Історія Чину Історія Василіянського Чину Святого Йосафата - ХОЛМСЬКА ПРОВІНЦІЯ РІЗДВА МАТЕРІ БОЖОЇ
Історія Василіянського Чину Святого Йосафата - ХОЛМСЬКА ПРОВІНЦІЯ РІЗДВА МАТЕРІ БОЖОЇ PDF Друк e-mail
ІСТОРІЯ - Історія Чину
П'ятниця, 28 березня 2014, 11:17
Головна статті
Історія Василіянського Чину Святого Йосафата
СВ. ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ
ПРАВИЛА СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО ДЛЯ МОНАХІВ
МОНАШЕ ЖИТТЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ
СВЯТИЙ ЙОСАФАТ КУНЦЕВИЧ
ЙОСИФ ВЕЛЯМИН РУТСЬКИЙ
ОБʼЄДНАННЯ ПЕРШИХ ВАСИЛІЯНСЬКИХ МОНАСТИРІВ
ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛІЯН У XVII-XVIII ст.
ВАСИЛІЯНИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
СТАТИСТИКА ВАСИЛІЯН І ЇХНІХ МОНАСТИРІВ В РОКАХ 1801-1826
ХОЛМСЬКА ПРОВІНЦІЯ РІЗДВА МАТЕРІ БОЖОЇ
ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН У АВСТРІЇ
ДОБРОМИЛЬСЬКА РЕФОРМА
ПОДІЛ ЧИНУ НА ПРОВІНЦІЇ І ВІЦЕПРОВІНЦІЇ
ГЕНЕРАЛЬНА КУРІЯ ЧСВВ В РИМІ
ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
СУЧАСНИЙ СТАН ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВ. ЙОСАФАТА
СТАТУТ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВЯТОГО ЙОСАФАТА
Всі сторінки

ХОЛМСЬКА ПРОВІНЦІЯ РІЗДВА МАТЕРІ БОЖОЇ

Холмська Провінція постала на Капітулі у самому Холмі в 1810 році. Цю Капітулу було скликано за згодою найвищого уряду Варшавського князівства, щоб обʼєднати й підпорядкувати одному проводові ті монастирі, які від 1809 р. територіально залишилися поза всіма іншими Василіянськими Провінціями. Новій Провінції надано титул Різдва Пречистої Діви Марії. Візитатором-Протоігуменом Холмської Провінції обрано тодішнього Настоятеля Холмського монастиря, що був також Адміністратором Холмської єпархії – о. Фердинанда Ціхановського.


Холмський монастир Отців Василіян


Холмська Провінція постала не з органічного росту та розвитку, а тільки із-за нових політичних кордонів, які відділили деякі Василіянські монастирі від Австрії та Галицької Провінції, а прилучили до нової Держави – Варшавського князівства. Отож до новоутвореної Провінції увійшли тільки пʼять монастирів: Холмський, Замойський, Більський, Люблінський та Варшавський.

У 1818 році, до цієї Провінції належали 35 Василіян. З них 11 походило з Галичини, 6 – з Литви, 6 – з Берестя, 2 – з Поділля, 1 – з Закарпаття, і тільки 3 – з території Холмської Провінції.

Таке обʼєднання в одну Провінцію, ускладнювало її подальший розвиток. За короткий час її існування згадані монастирі не встигли зжитися і створити однорідну спільноту.

Число Василіян в Холмській Провінції почало зменшуватися від 1817 року, коли уряд обмежив прийняття нових кандидатів. Крім того, у 1813 р., під час польського повстання, зникло троє Василіян. З-поміж решти, деякі виїхали до інших Провінцій, і таким чином, їхня кількість зменшилася до 11 осіб.

Щойно у 1856 році, коли уряд став ліберальніший до Василіян у Холмській Провінції, їхнє число збільшилось до 30 осіб. Новіціят тут ніколи не був замкнений, ані не було заборони приймати нових кандидатів, однак зберігався строгий указ уряду з 1817 року, який вимагав для кандидатів 24 роки життя. Крім того, робилися усілякі намагання, щоб число кандидатів до Василіян було якнайменше і таким чином довести Провінцію до самоліквідації.



Діяльність Василіян у Холмській Провінції

Із-за невеликої кількості Ченців, поле діяльності в Холмській Провінції не було таке широке, як в інших більших Провінціях. Головною ділянкою праці тут були парафії та душпастирство.

Ченці, вільні від парафіяльних обовʼязків, займалися виховною та навчальною працею, а також працею в єпископській адміністрації.

При Холмському монастирі існувала в тому часі дяківська школа та інтернат, в яких Василіяни були провідниками та вчителями.

До 1820 р., Василіяни провадили Холмську духовну семінарію.

При монастирях діяли також парафіяльні школи, які провадили самі ченці.

Василіяни теж працювали при єпископській катедрі і провадили реколекції для духовенства.

Ліквідація Холмської Провінції

Холмська Провінція малою і слабкою започаткувала своє існування і такою вона увесь час залишалася. Це спричинювали несприятливі політичні обставини: Наполеонівські війни, польські повстання (1830-1831, 1863-1864 рр.), та постійні неспокої, що їх викликала чужа окупація, як також, російська церковна політика, яка мала на меті знищення Зʼєдиненої Церкви, зокрема Василіянського Чину.

Після придушення польського січневого повстання (1863-1864 рр.), дорого за нього заплатили також церковні інституції, які брали в ньому участь.

Василіяни, хоч і не брали активної участі у повстанні, але на думку уряду, мусіли йому сприяти, тому разом з польськими, влада ліквідувала 4 Василіянські монастирі: у Холмі, Замості, Любліні і Білій, вважаючи їх шкідливими для держави і тому що вони стояли на перешкоді знищення самої Унії на Холмщині.

Залишено діючим лише монастир у Варшаві, де зʼєднаних вірних було небагато й тому не треба було лякатися василіянських впливів.

Усіх Василіян з ліквідованих монастирів перевезли до Варшавського, за винятком тих, що виявили бажання виїхати за кордон. На давніх місцях залишено лише тих, які були потрібні для подальшої обслуги парафій.

У 1872 році, цар Александр ІІ скасував також останній Василіянський монастир Хомської Провінції у Варшаві. Монастирська церква у Варшаві стала парафіяльною, однак в 1875 році її віддано православним.



 
@Mail.ru