Рік Св. Йосафата - 2015

Рік богопосвяченого життя

Помʼяник Провінції

Управа Провінції

Монастирі Провінції

Історія ЧСВВ

Рік Св. Василія Великого

Випадкове фото з галереї


Різдво Христове-9
Навечірʼя Різдва Христ...
Різдво Христове-9...

Нам подобається...

Книжкові видання

Адреса Осідку Провінції

Подивитися на Яндекс.Картах

с. Малий Березний

вул. Центральна, 156

Великоберезнянський р-н.

Закарпатська обл. 89040, УКРАЇНА

Тел. (03135) 31-414

Тел./факс: (03135) 31-413

Ел. пошта: osbm.s.n@i.ua

 

Опитування

Чи подобається Вам сайт?
 

Вхід



Останні коментарі

Поділитися посиланням!

FacebookRSS Feed
Головна ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ Звернення і послання Різдвяне привітання Протоархимандрита Василіянського Чину Святого Йосафата
Різдвяне привітання Протоархимандрита Василіянського Чину Святого Йосафата PDF Друк e-mail
ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ - Звернення і послання
Четвер, 02 січня 2014, 19:16


«Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому імʼя Еммануїл, що значить:

З нами Бог» (Мт. 1, 23).


ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

Різдво Христове – це день народження Спасителя світу! Кожне народження – приносить надію та радість. Людина, яка втратила здатність радіти новому, шукає впевненості у тому, що знає, стає подібною до дерева, яке не живиться більше силою, що походить із глибини та дає йому ріст, а поволі гине. Така людина не здатна народжувати, творити, але триває у глибокому смутку, який створює фальшиве відчуття певності. Хто не здатний народжувати та приймати нове народження, втратив здатність захоплюватись новим, відчувати його красу.

Так стається, коли бракує надії.

Один поет говорить: «Віра, надія і любов – немовби три сестри, які йдуть радісно дорогою, тримаючи одна одну за руки. Дві з них великі, а ця посередині – маленька (немов дитина). Усі, дивлячись, думають, що то обидві сестри – віра і любов – ведуть за собою дитину. Натомість, все навпаки: – це дитина, ім’я якої Надія, веде за собою двох інших, бо, якщо зупиниться Надія, зупиниться Віра та Любов» (Шарль Пеґі).

Пророк Ісая передбачає народження Христа як час сповнення Божої обітниці та зродження великої надії:

«Народ, який жив у пітьмі побачив велике світло...

помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив

Бо дитя народилось для нас

Сина нам дано…» (Іс. 9,1-5).

Ці слова набирають особливого значення сьогодні, коли багато людей перебувають у пошуку тієї дороги, яка виведе їх з духовної темряви розчарування...

Щоразу необхідно пригадувати, ким є ота Дитина, що сьогодні приходить на світ. Саме так повернемо Різдву його справжнє значення. Різдво без дитятка Ісуса, – як це пропонує сьогоднішній світ, – неначе красива рамка, в яку не вкладено образ. Це як свято, на якому бракує особи, яку святкуємо.

Сьогодні час сповнення обітниці Бога, який посилає на землю свого Єдинородного Сина. Це зроджує Надію, яка вестиме дорогою спасіння всіх, у кого відкрите та щире серце. Саме Різдво вчить нас автентичної радості та повертає здатність щиро дивуватись усьому новому, що походить від Бога, та його приймати.

Бажаю, щоб Народження Божого Сина принесло усім справжню радість, сповнену надією, та привело до зросту віри і любові, бо «З нами Бог».

о. Ґенезій Віомар, ЧСВВ

Протоархимандрит

За матеріалами: osbm.info

 

 
@Mail.ru